Замороко (Лисенко) Євгенія, Сопова Клавдія

Напередодні нацистської окупації м. Херсон незаміжня Клавдія Сопова ділила маленьку квартиру з приятелькою Євгенією Лисенко (у шлюбі – Замороко). Вони разом викладали у школі. Клавдія – російську мову та літературу, Євгенія – фізику.

Окупація міста тривала від серпня 1941 р. до березня 1944 р. Утративши роботу, подруги, щоб прогодуватися, влаштувалися на нову – до адресного столу при щойно організованій допоміжній поліції. До їхніх обов’язків належали утримання й перевірка численних будинкових книг із поіменними списками мешканців, а також відомостями про вік, професію та національність мешканців. Двірники й консьєржки кожного будинку мали принести свою домову книгу в поліцію.

Наприкінці вересня 1941 р. Клавдія зустріла колишню ученицю – 16-річну Марію Співак. За кілька днів до того, 23 вересня, під час акції масового знищення херсонських євреїв, загинули батьки дівчини, її молодші брати й сестри, інші родичі. Марія дивом вижила й потребувала документів, щоб підтвердити неєврейське походження. Учительки пообіцяли допомогти. Наступного дня вони витратили багато часу на пошуки будинкової книги із записом про дівчину, але її в поліції не було.

Ризикуючи, Марія пішла додому, де знайшла книгу у двірника й повернулася з нею до Клавдії та Євгенії. Ті підробили текст, дописавши, що 15 років тому єврейська сім’я Співаків удочерила болгарську сироту на ім’я Марія. Вчительки самі подали заяву в поліцію на відновлення документів і на основі ними ж таки підробленого запису отримали для дівчини офіційний документ, згідно з яким вона була болгаркою. Відтак Марія влаштувалася прибиральницею в німецький військовий госпіталь.

Часто буваючи у Клавдії та Євгенії вдома, вона не здогадувалася, що вчительки переховують у квартирі єврейську сім’ю із трьох осіб. У квітні 1942 р. шпиталь передислокувався на схід, і Марія залишилася без роботи. За порадою Клавдії та Євгенії – найнялася на роботу в Німеччину. Працювала в м. Гільдесгайм на фабриці амуніції, а після зайняття міста американцями приховала, що народилася в СРСР. До 1948 р. Марія Співак перебувала в таборі для переміщених осіб, потім виїхала до Ізраїлю. Після війни Клавдія та Євгенія й надалі вчителювали. До останніх днів залишалися близькими подругами. Євгенія пережила Клавдію і померла у 2001 р. Марія (у шлюбі – Гуревич) зі своїми рятівницями більше не зустрічалася.

23 жовтня 2006 р. Яд Вашем посмертно удостоїв Клавдію Сопову і Євгенію Замороко (Лисенко) почесного звання «Праведник народів світу».

У 2007 р. у стінах Меморіального музею Голокосту (м. Вашингтон, США) відбулось урочисте вручення медалі Праведника нащадкам Євгенії Замороко (Лисенко). Почесну нагороду матері Микола Замороко отримав від посла Ізраїлю в США.